На 15 сесії Житомирської обласної ради від 12 червня 2013 р. було прийнято рішення про заснування іменної стипендії професора Бакки Миколи Терентійовича для молодих науковців та студентів Житомирщини.
Бакка Микола Терентійович – це визначна постать в гірничій освіті і гірничому виробництві, який завдяки власній наполегливій праці створив гірничу школу на Житомирщині і виховав молоде покоління науковців і виробничників. Завдяки його праці і натхненню на Житомирщині вперше почали готувати гірничих інженерів і гірничих інженерів-маркшейдерів, магістрів з гірництва. Під його науковим керівництвом було захищено ряд дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук, тематика яких була присвячена актуальним науково-виробничим проблема гірничого виробництва Житомирського регіону.
Бакка М.Т. був першим деканом гірничо-екологічного факультету, на якому і сьогодні продовжується започаткована ним справа і готуються висококваліфіковані фахівців з гірництва та екології.
Професор Бакка Микола Терентійович
(біографія)
Народився 19 жовтня 1939 року в с. Обізнівка Глобинського району Полтавської області в сім’ї робітників племзаводу “Жовтень”. Батько Терентій Максимович під час Великої вітчизняної війни після важкого поранення загинув 9-го вересня 1941 року. Мати Єфросинія Самуіловна виховувала сина сама, пропрацювала в рослинницьких бригадах аж до самого виходу на пенсію в 1965 року, а потім до самої смерті (1996 рік) проживала в сім’ї єдиного сина.
Дитинство припало на тяжкі воєнні та післявоєнні голодні роки, але Микола Терентійович незважаючи на скрутні умови життя, вже з дитячих та юнацьких років багато часу віддавав навчанню. В 1954 році він з похвальною грамотою закінчив Обізнівську семирічку, в 1957 році закінчив з срібною медаллю Кременчуцьку середню школу №1. В цьому ж році Микола Терентійович вступив до Донецького політехнічного інституту на геолого-шахтобудівельно-маркшейдерський факультет на спеціальність “Маркшейдерська справа”, який закінчив в 1963 році здобувши вищу освіту та отримавши кваліфікацію гірничого інженера-маркшейдера. Дипломну роботу він виконав під керівництвом провідного вченого, доктора технічних наук, професора Дмитра Миколайовича Оглобліна.
З 1963 по 1989 рік Микола Терентійович працював на інженерних та керівних посадах експедиції №116 та обласного виробничого об’єднання “Житомирнерудпром”, багато років був секретарем партбюро цього об’єднання. Йому держава довіряла виконувати важливі доручення. Так в 1974 році під його керівництвом здійснювались роботи по видобуванню блоків каменю і виготовленню з них кам’яних деталей для зовнішнього переоблицювання Мавзолею В.І. Леніна в Москві, які здійснювались під кодовою назвою “Моноліт”. В 1983 році він здійснював таку ж роботу по внутрішньому облицюванню Мавзолею під кодовою назвою “Периметр-М”. В цей же період Микола Терентійович очолював технічне керівництво по видобуванню блоків і виготовлення кам’яних виробів для спорудження багатьох унікальних пам’ятників та об’єктів, таких як: пам’ятник В.І. Леніну в Берліні, Тарасу Шевченко в Парижі, Лесі Українки в Монреалі, Латиським стрілкам в Ризі, Комплексу Хатині в Білорусії та палацу культури “Україна” в Києві.
В 1975 році Микола Терентійович Бакка без відриву від виробництва в Москві захистив кандидатську дисертацію на тему “Розробка гірничо-геометричного методу оцінки блоковості на родовищах тріщинуватих гранітів” і отримав вчений ступінь кандидата технічних наук. Його науковим керівником був відомий вчений, доктор технічних наук, професор Лисиця Іван Григорович з Дніпропетровського гірничого інституту (нині Національна гірнича академія України). Захист дисертації відбувся в спеціалізованій раді Московського гірничого інституту.
Професору М.Т. Бакка допомагали при роботі над кандидатською дисертацією та її захистом: професор, доктор технічних наук М.Г. Новожилов з Дніпропетровського гірничого інституту, професор, доктор технічних наук Букринський В.О., доцент, кандидат технічних наук Сіренко В.М., доцент, кандидат технічних наук Анощенко М.М. з Московського гірничого інституту та інші видатні вчені.
В 1987 році Микола Терентійович захистив докторську дисертацію і отримав науковий ступінь доктора технічних наук. Науковим консультантом по докторській дисертації у Миколи Терентійовича був доктор технічних наук, професор, академік АН СРСР Ржевський Володимир Васильович, який тривалий час працював ректором Московського гірничого інституту. Успішний захист докторської дисертації професора Бакка М.Т. пов’язаний з іменами добрих, чуйних, справедливих і об’єктивних людей, вчених, педагогів і виробничників: проф. Букринського В.О., проф. Новожилова М.Г., проф. Шлайна І.Б., проф. Смірнова А.Г., проф. Томакова П.І., проф. Ільїна С.О., проф. Малишевої НА., проф. Чиркова О.С., проф Карасьова Ю.Г., проф. Єршова В.В., проф. Кутузова Б.М., академіка АН СРСР Трубедького К.М., доц. Анощенко М.М., доц. Сіренко В.М., доц. Лягутко А.С., проф. Пчолкіна Г.Д. та багатьох інших видатних вчених.
Докторська дисертація була підготовлена на тему: “Розробка технології і комплексів обладнання видобування блоків з високоміцних тріщинуватих порід”. Це була перша в бувшому Радянському Союзі докторська дисертація по технології видобування блоків високоміцних облицювальних каменів.
В 1985 і 1986 роках Головвиставкомом Української РСР нагородив Миколу Терентійовича медалями та дипломами II і III ступенів ВДНГ Української РСР. В 1986 році за значний вклад для порятунку життя людей Микола Терентійович одержує звання “Почесний донор Української РСР”. В 1973 і 1975 роках він був нагороджений Міністерством промисловості будівельних матеріалів Української РСР нагрудними знаками “Переможець соціалістичного змагання”. В 1988 році йому присвоєне звання ветерана праці і він нагороджений медаллю “Ветеран праці”.
Вперше педагогічна діяльність Миколи Терентійовича почалася з викладання геодезії в ЖІТІ з 1968 по 1983 рік на умовах сумісництва.
В 1989 році доктора технічних наук Миколу Терентійовича Бакка запрошують на постійну роботу в Житомирський філіал КПІ на посаду завідуючого кафедрою інженерної графіки, охорони праці та оточуючого середовища. В 1992 році Миколі Терентійовичу присвоєно звання професора. За ініціативи Миколи Терентійовича в 1994 році через Кабінет Міністрів України вперше в Україні і країнах СНД відкрито нову спеціальність “Технологія і обладнання для обробки природного каменю”.А в 1996 році на кафедрі геотехнологій та обробки каменю (в минулому кафедра інженерної графіки, охорони праці та оточуючого середовища), яку очолював Микола Терентійович, вперше почалася підготовка за цією спеціальністю.
В 1995 році Миколу Терентійовича обрано дійсним членом (академіком) Академії будівництва України.
На базі очолюваної ним кафедри в 1998 році, знову ж таки за ініціативи завідувача кафедри Бакка Миколи Терентійовича розпочалася підготовка фахівців за спеціальністю 7.070801 “Екологія та охорона навколишнього середовища”. У цьому ж році базова кафедра була реорганізована в кафедру геотехнологій та промислової екології. В 1999 році Миколу Терентійовича було обрано членом кореспондентом Академії гірничих наук України.
В 2001 році професор Бакка Микола Терентійович очолив гірничо-екологічного факультету створений в цьому ж році на базі кафедр геотехнологій та промислової екології, природничих наук та кафедри іноземних мов.
Микола Терентійович визнаний фахівець гірничої справи не тільки в Україні, а й за її межами. Так наказом Міністерства енергетики Російської Федерації № 152 П від 24 травня 2002 року Бакка Миколу Терентійовича за заслуги в розвитку паливно-енергетичного комплексу був нагороджений знаком “Шахтерская слава III ступеня”.
Бакка Микола Терентійович ніколи не зупинявся на досягнутому і у 2003 на очолюваній ним кафедрі відкрив ще одну спеціальність – 7.090307 “Маркшейдерська справа”.
За період науково-педагогічної діяльності М.Т. Бакка опублікував 248 наукових праць, з яких 53 книги (довідники, навчальні посібники, монографії), загальним обсягом більше 6000 сторінок (350 умовних друкованих аркушів) на актуальні гірничі та екологічні теми, здебільшого по технології видобування та обробки каменю.
17 червня 2007 року в самому розпалі наукової, педагогічної та творчої діяльності пішла з життя людина мужньої вдачі, великої мудрості і надзвичайної працездатності, сердечної щедрості та особливої гуманності – Микола Терентійович Бакка.
За час роботи на науковій ниві Микола Терентійович започаткував гірничу школу на Житомирщині, підготував славетну когорту гірничих фахівців, його учнів, колишніх аспірантів, пошукувачів а нині кандидатів наук, доцентів які гідно продовжують започатковану ним справу.
Нагороди та звання:
– доктор технічних наук, професор;
– академік Академії будівництва України;
– член-кореспондент Академії гірничих наук України;
– відмінник розвідки надр СРСР;
– відмінник охорони природи Української РСР;
– почесний донор Української РСР;
– ветеран праці.
Міжнародне визнання:
Наказом Міністерства енергетики Російської Федерації № 152 П від 24 травня 2002 року Бакка Миколу Терентійовича за заслуги в розвитку паливно-енергетичного комплексу нагороджено знаком “Шахтерская слава III ступеня”.
Вагомі здобутки:
– Технічний керівник проекту з видобування каменю та виготовлення виробів для внутрішнього та зовнішнього оздоблення Мавзолею В.І. Леніна в Москві.
– Технічний керівник проектів з виготовлення та спорудження унікальних пам’ятників: В.І. Леніну (в Берліні), Тарасу Шевченко (в Парижі), Лесі Українки (в Монреалі), Латиським стрілкам (в Ризі), облицювання палацу культури “Україна” (в Києві), Меморіального комплексу “Хатинь” (в Білорусії).
– Засновник гірничо-екологічного факультету Житомирського державного технологічного університету та перший декан цього факультету на якому здійснюється підготовка фахівців з гірництва, маркшейдерії та екології. Засновник гірничої наукової школи на Житомирщині.
– Автор 248 наукових праць, з яких 53 книги (довідники, навчальні посібники, монографії).